Для ТЕБЯ - христианская газета

Олень
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Олень



1.
Боль вспыхнула ярко, как молнии вспышка.
И пуля вонзилась в горячую плоть
Олень оказался от смерти так близко,
Но силой рискнул он ее побороть.
2.
Вскочил, истекая кровавой струею,
Что быстро сбегала ручьем на траву,
Вперед полетел, натянувшись струною,
Сквозь чащу густую к лесному ручью.
3.
Борзые собаки с цепей посрывались.
Желая преследовать славный трофей.
Олень же летел, чуть тропинки касаясь,
И с каждой минутой слабел все сильней.
4.
Предательски лес на него ополчился,
Хлестая жестоко истерзанный бок
В предсмертную тень все сильней погрузился,
Чтоб смелый олень поскорей занемог.
5.
Отважное сердце его вырывалось,
Как молот стучало в широкой груди.
Родная тропа бесконечной казалась
В огромных глазах расплывались круги.
6.
Все в пляске последней скакало, кружилось,
И страхом блестели большие глаза.
И смерть над его головою носилась
Все ближе и жарче дышала она.
7.
А свора собачья, клыки обнажая
За ним по пятам с громким лаем неслась.
Из плоти нещадно куски вырывая
Рычала и между собою дралась.
8.
Надрывно хрипел от пронзительной боли
Кровь стуком глухим отдавала в висках
Летел, спотыкаясь на длиной дороге
Туда, куда боль его гнала и страх.
9.
Он знал, что за парой крутых поворотов
В излучине старой, средь скользких камней
Струей голубою бурлил беззаботно
Живительной силой холодный ручей.
10.
И жажда бороться и жить не сдавались,
Хоть ноги слабели, охватывал жар,
И дергались ноздри и вновь раздувались
Он с каждым прыжком умирал...умирал
11.
Холодные воды живительной влагой
Повеяли вдруг, обещая спасти.
В объятья такой долгожданной прохлады
Уставшие ноги оленя несли.
12.
В живые потоки влетел он стрелою,
И силу великую жадно испил,
Кровавую рану омыл он водою,
Пожар полыхающий вмиг охладил.
13.
Поднял свою голову высоко, гордо
Почувствовав твердо спасенье свое
Смотрел как собачья безумная свора,
К излучине мчалась почуяв его.
14.
Наполнил энергией слабые ноги
И сердце свое успокоил в груди,
Помчался стрелой по знакомой дороге,
Уверовав заново в силы свои
15.
Пусть жажда такая, как жажда оленя,
Приводит нас к водам Господним живым,
И сила простого Его Откровенья
Пусть веру в победу приносит святым!
16.
Пусть дети Его в силе вновь возродятся,
Омыв свои раны в ручье у креста,
Пусть в Небо они всей душою стремятся,
Познав смысл Жизни - Иисуса Христа!

1 июля 2014
Elena Stoykova-McEachern

Об авторе все произведения автора >>>

Elena Stoykova-McEachern Elena Stoykova-McEachern, Canada, Regina

e-mail автора: Elenastoykova@yandex.ru

 
Прочитано 2707 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Андрей Краснокутский. 2017-01-20 09:23:06
У Вас очень хорошая поэзия! Спасибо.
 Комментарий автора:
И Вам спасибо за добрые слова

читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Март. - Надежда Лееуве

Письмо от Папы - сергей рудой

Первый снег - Богданова Наталья

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Публицистика :
Верным - Инна Гительман

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Господь царствует. - Изя Шмуль

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - ed@foru.ru, тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум