Мы всё забываем,
Быльём обрастает печаль,
В мукУ превращается мУка.
И прошлое в тонкую,
Шитую звёздами шаль
Окутывает разлука.
Цветы умирают,
Чтоб вновь прорасти из земли.
Река замерзает,
Чтоб сил для победы набраться,
И в дальние страны
Упорно летят журавли,
Чтоб снова вернуться,
Чтоб снова вернуться обратно.
Так в каждой слезинке
Надежды сокрыт океан.
И в пепле костра
Неуёмная искра не стынет:
К себе возвратимся
Одажды из дальних мы стран,
И в сад превратится
Душевная наша пустыня.
Татьяна Задорожная,
столица
киевлянка. с 1992 года живу в Калифорнии. окончила в США два университета, один по специальности журналистика, другой - психология. так и совмещаю одно с другим в рабочих и внерабочих занятиях. время от времени пишу стихи, публицистику и занимаюсь переводами с английского.
почти все работы, которые представлены на этом сайте, были написаны более 10 лет назад, поэтому прошу читателей не торопиться составлять своё мнение об авторе. спасибо. e-mail автора:Tatiana-Z@yandex.ru
Прочитано 3018 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
спасибо Вам большое за стихотворения! Выписывала их (и это тоже) со страниц журнала Вера и Жизнь... Значит, отозвались в сердце... А это - великое дело... Да благословит Вас Господь!!!
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
